ќЋ№√ј  ќЅ»ЋяЌ—№ ј

(1863 Ч 1942)

 

Ќародилас¤ ќльга  обил¤нська 27 листопада 1863р. у м≥стечку √ура-√умора в ѕ≥вденн≥й Ѕуковин≥ в багатод≥тн≥й с≥м'њ др≥бного ур¤довц¤. « дит¤чих рок≥в вона знала не т≥льки украњнську, а й польську та н≥мецьку мови, ¤кими говорили в њњ родин≥. ƒитинство й юн≥сть майбутньоњ письменниц≥ минули в румунсько-н≥мецьких м≥стечках √ура-√умора, —учава,  ≥мполунг. ѕ≥зн≥ше вона жила в с. ƒимка, а з 1891р. Ч у „ерн≥вц¤х.

” ѕ≥вденн≥й Ѕуковин≥, заселен≥й переважно н≥мц¤ми й румунами, жили й украњнц≥. јле украњнських шк≥л чи культурно-осв≥тн≥х заклад≥в у 60 Ч 80-т≥ рр. тут не було. Ќ≥мецька школа не могла дати  обил¤нськ≥й будь-¤ких знань з ≥стор≥њ культури украњнського народу. ѕерш≥ л≥тературн≥ твори ќ.  обил¤нськоњ, написан≥ н≥мецькою мовою ще без ч≥ткого у¤вленн¤, Ущо значить слово Ул≥тератураФ, припадають на початок 80-х рр. (У√ортенза, або нарис з житт¤ одн≥Їњ д≥вчиниФ, Уƒол¤ чи вол¤?Ф). –анн≥ неопубл≥кован≥ твори  обил¤нськоњ (У√ортензаФ, Ућалюнок з народного житт¤ на Ѕуковин≥Ф, У¬идивоФ, УЋюдина з народуФ та ≥н.) сьогодн≥ збер≥гають переважно п≥знавальне значенн¤, в≥дображаючи окрем≥ сцени з житт¤ м≥стечковоњ ≥нтел≥генц≥њ, людей з народу.

Ќ≥мецька мова, ¤к ≥ н≥мецька культура, в≥д≥грали позитивну роль у житт≥ й творчост≥  обил¤нськоњ. ¬они, ¤к слушно зауважила Ћес¤ ”крањнка, допомогли  обил¤нськ≥й вийти в широкий св≥т загальнолюдськоњ культури. јле дл¤ утвердженн¤  обил¤нськоњ ¤к украњнськоњ письменниц≥ необх≥дно було глибоко знати не лише украњнську мову, а й надбанн¤ украњнськоњ л≥тератури. ÷ю ≥стину вона все ¤сн≥ше почала усв≥домлювати ≥ з к≥нц¤ 80-х рок≥в наполегливо вивчаЇ культурну спадщину свого народу, ви¤вл¤Ї дедал≥ б≥льший ≥нтерес до його житт¤.

“од≥ ж вона бере активну участь у так званому фем≥н≥стичному рус≥, ¤кий зачепив чимало набол≥лих питань, над ¤кими замислювалис¤ представники передовоњ ≥нтел≥генц≥њ. —тавши у 1894р. одн≥Їю з ≥н≥ц≥аторок створенн¤ У“овариства руських ж≥нок на Ѕуковин≥Ф,  обил¤нська обгрунтувала мету цього руху в брошур≥ Уƒещо про ≥дею ж≥ночого рухуФ. ѕисьменниц¤ порушила питанн¤ про т¤жке становище ж≥нки Усередньоњ верствиФ, активно виступила за р≥вноправн≥сть ж≥нки й чолов≥ка, за њњ право на г≥дне людини житт¤.

÷≥ думки ви¤вилис¤ в ранн≥х творах письменниц≥. ” де¤ких з них (У√ортензаФ, У¬она вийшла зам≥жФ та ≥н.), змальовуючи духовний св≥т своњх героњнь, письменниц¤ робить наголос на њх пошуках особистого щаст¤. ¬ УЋюдин≥Ф, а ще б≥льше в У÷ар≥вн≥Ф особисте щаст¤ героњнь  обил¤нськоњ б≥льшою чи меншою м≥рою вже пов'¤зуЇтьс¤ з соц≥альними проблемами, активною позиц≥Їю людини в житт≥, з необх≥дн≥стю боротис¤ з обставинами, що сковують розвиток њњ духовних сил.

ѕродовжуючи проблематику УЋюдиниФ, пов≥сть У÷ар≥внаФ (1895) св≥дчила про розширенн¤ св≥тобаченн¤ письменниц≥, поглибленн¤ њњ реал≥стичноњ манери, засоб≥в психолог≥чного анал≥зу. ѕов≥сть маЇ складну творчу ≥стор≥ю. ѕисалась вона ≥ доопрацьовувалась тривалий час (1888 Ч 1893), перв≥сний текст њњ був н≥мецький, п≥зн≥ший Ч украњнський. Ќадрукована пов≥сть була в газет≥ УЅуковинаФ (1895) ≥ того ж року вийшла в „ерн≥вц¤х окремим виданн¤м.

“оркнувшись морально-етичних проблем житт¤ ≥нтел≥генц≥њ у таких новелах, ¤к УјристократкаФ (1896), УImpromptu phantasieФ,  обил¤нська продовжуЇ розробл¤ти њх у наступних творах ≥ створюЇ три ц≥л≥сних образи ж≥нок-≥нтел≥генток в опов≥данн≥ УValse melancoliqueФ (1898). «годом вона повертаЇтьс¤ до ц≥Їњ теми в пов≥ст¤х УЌ≥обаФ (1905), У„ерез кладкуФ, У«а ситуац≥¤миФ (1913).

“ема ≥нтел≥генц≥њ проходить через усю творч≥сть  обил¤нсько≥ Ч в≥д њњ ранн≥х опов≥дань та пов≥стей до Ујпостола черн≥Ф.

«ображенн¤ житт¤ села, його соц≥ально-психолог≥чних ≥ морально-етичних проблем стало другою пров≥дною л≥н≥Їю творчост≥  обил¤нськоњ. УўоденникиФ письменниц≥ переконливо св≥дчать, що в друг≥й половин≥ 80-х рр. вона вже замислюЇтьс¤ над долею народу, пов'¤зуючи проникненн¤ в його житт¤ з опануванн¤м соц≥ал≥стичних ≥дей. ¬ новел≥ У∆ебрачкаФ (1895) письменниц¤ вперше показуЇ людину з народу, ¤ка опинилас¤ без засоб≥в до ≥снуванн¤, живе з милостин≥. ” середин≥ 90-х рр. письменниц¤ поглиблюЇ знанн¤ житт¤ сел¤нства, чому спри¤ють њњ т≥сн≥ контакти з мешканц¤ми буковинських с≥л, зокрема ƒимки, що згодом ув≥йде в њњ творч≥сть страшною трагед≥Їю-братовбивством (У«емл¤Ф).

√либоко правдив≥ картини з житт¤ села  обил¤нська дала в новелах УЅанк ру-стикальнийФ, УЌа пол¤хФ, У” св. ≤ванаФ, У„асФ, УЌекультурнаФ.

¬изначним дос¤гненн¤м украњнськоњ л≥тератури, вагомим внеском письменниц≥ у розробку теми земл≥ у св≥тов≥й л≥тератур≥ Ї пов≥сть  обил¤нськоњ У«емл¤Ф. У‘акти, що спонукали мене написати У«емлюФ, правдив≥. ќсоби майже вс≥ що до одноњ також ≥з житт¤ вз¤т≥. я просто ф≥зично терп≥ла п≥д з'¤виськом тих факт≥в, ≥ коли писала, ох, ¤к хвил¤ми ридала!..Ф Ч згадуЇ ќ.  обил¤нська в автоб≥ограф≥чному нарис≥ Уѕро себе самуФ. —аме це дало п≥дстави ‘ранков≥ назвати У«емлюФ твором, ¤кий, кр≥м художньоњ ц≥нност≥, Уматиме тривале значенн¤ ще й ¤к документ способу мисленн¤ нашого народу в час тепер≥шнього т¤жкого лихол≥тт¤Ф.

Ќа початку 900-х рр., розробл¤ючи проблеми, накреслен≥ в ранн≥х творах, письменниц¤ прагне розширити сферу своњх художн≥х пошук≥в, звертаЇтьс¤ до абстрактно-символ≥чних тем ≥ образ≥в (УјкордиФ, У’рестФ, Ућ≥с¤цьФ та ≥н.), пише р¤д поез≥й в проз≥, серед ¤ких Ї майстерн≥ художн≥ м≥н≥атюри.  обил¤нська друкуЇ окрем≥ твори в модерн≥стських журналах У—в≥тФ, У”крањнська хатаФ.

–еал≥стичн≥ й романтичн≥ тенденц≥њ творчост≥  обил¤нськоњ своЇр≥дно поЇднуютьс¤ в одному з њњ кращих твор≥в Ч пов≥ст≥ У¬ нед≥лю рано з≥лл¤ копалаФ, в основ≥ ¤коњ Ч мотив романтичноњ п≥сн≥-балади Уќй не ходи, √рицю, та й на вечорниц≥Ф, що неодноразово опрацьовувавс¤ украњнськими письменниками, зокрема ћ. —та-рицьким у драм≥ п≥д однойменною назвою. ѕов≥сть перекладена багатьма мовами, ≥нсцен≥зована, з усп≥хом йде на сценах театр≥в нашоњ крањни.

“ворч≥сть  обил¤нськоњ 20 Ч 30-х рр., у пер≥од, коли ѕ≥вн≥чна Ѕуковина опинилас¤ п≥д владою бо¤рськоњ –умун≥њ, проходила в особливо складних ≥ т¤жких умовах. ”крањнська мова й культура у цьому крањ жорстоко пересл≥дувалис¤, проте й у таких умовах  обил¤нська налагоджуЇ контакти з украњнською л≥тературною молоддю прогресивного журналу Уѕром≥ньФ (1921 Ч 1923), з льв≥вським м≥с¤чником УЌов≥ шл¤хиФ, з харк≥вським видавництвом У–ухФ, де прот¤гом 1927 Ч 1929рр. вийшли њњ У“вориФ в дев'¤ти томах.

” творах  обил¤нськоњ пер≥оду першоњ св≥товоњ в≥йни та час≥в бо¤рсько-румунськоњ окупац≥њ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з'¤вилис¤ де¤к≥ нов≥ мотиви. ¬ опов≥данн¤ письменниц≥ вв≥йшла тема в≥йни (УёдаФ, УЋист засудженого во¤ка до своЇњ ж≥нкиФ, УЌазустр≥ч дол≥Ф (1917), У«≥йшов з розумуФ (1923) та ≥н.), що була одн≥Їю з пров≥дних у творчост≥ ¬. —тефаника, ћарка „еремшини, ќ. ћакове¤,  . √риневичевоњ та ≥н.

” де¤ких опов≥данн¤х та новелах п≥сл¤воЇнного пер≥оду  обил¤нська звернулас¤ до в≥дображенн¤ тих морально-етичних проблем, що стали предметом художнього анал≥зу в багатьох њњ творах, написаних у к≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. “ак, мотиви У«емл≥Ф знаход¤ть своЇр≥дне продовженн¤ ≥ певне поглибленн¤ в соц≥ально-побутовому опов≥данн≥ У¬овчихаФ.

“ворч≥сть  обил¤нськоњ 20 Ч 30-х рр п≥дпадаЇ п≥д певний вплив символ≥зму (У—нитьс¤Ф, Уѕресв¤та¤ богородице, помилуй нас!Ф). ” роман≥ Ујпостол черн≥Ф письменниц¤ певною м≥рою ≥деал≥зуЇ буковинське духовенство, над≥л¤ючи таких духовних пастир≥в, ¤к о. «ахар≥й, багатьма громад¤нськими й христи¤нськими чеснотами.

¬иступивши в середин≥ 90-х рр. ¤к украњнська письменниц¤ з опов≥данн¤ми й пов≥ст¤ми з житт¤ ≥нтел≥генц≥њ,  обил¤нська прот¤гом майже п≥встол≥тт¤ створила дес¤тки опов≥дань, нарис≥в, новел, пов≥стей, критичних ≥ публ≥цистичних статей, переклад≥в, лишила значне за обс¤гом листуванн¤. ¬елика частина њњ твор≥в написана н≥мецькою мовою. « них лише де¤к≥ були надрукован≥ в пер≥одичних виданн¤х; у 1901р. вони вийшли окремою книжкою п≥д назвою УKleinrussische NovellenФ. ќкрему ≥дейно-тематичну групу становл¤ть мемуарн≥ та публ≥цистичн≥ твори  обил¤нськоњ, написан≥ в рад¤нський пер≥од њњ д≥¤льност≥.

ќбставинами житт¤ ≥ творч≥стю  обил¤нська глибоко вросла в буковинський грунт. –азом з тим вона н≥коли не замикалас¤ у вузьких етнограф≥чних рамках ≥ охоплювала зором усю ”крањну. јктивна учасниц¤ загальноукрањнського л≥тературного процесу,  обил¤нська пост≥йно сп≥лкувалас¤ з культурами ≥нших народ≥в, зокрема тих, ¤к≥ жили в јвстро-”горськ≥й ≥мпер≥њ. «авд¤ки новаторству, сп≥взвучност≥ прогресивним тенденц≥¤м св≥товоњ л≥тератури проза  обил¤нськоњ в њњ вершинних ви¤вах викликала ≥ викликаЇ значний ≥нтерес не лише в наш≥й крањн≥, а й за њњ межами.  ращ≥ твори письменниц≥ вийшли у перекладах багатьма мовами, зокрема слов'¤нськими, в≥д≥грали й в≥д≥грають важливу роль у м≥жслов'¤нських л≥тературних контактах, п≥дн≥маючи м≥жнародний престиж украњнського художнього слова.